Прощай, буквар!

— Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар — це перша сходинка до знань.










Можна у свiтi чимало зробити:
перетворити зиму на лiто,
можна моря й океани здолати,
гору найвищу штурмом узяти,
можна пройти крiзь пустелi та хащi,
тiльки без мами не можна нiзащо.
Бо надорожче стоiть за словами, 
в свiтi усе починаеться з мами.


Мій дорогий перший клас!


Мій дорогий перший клас!

Цей день - велике свято не тільки для вас, але й для мене також! Ваші щирі посмішки, очі з іскорками цікавості дають мені велику надію, що наш з вами шлях буде повним добрих пригод та досягнень!
Ваші батьки з любов’ю виховували вас вдома. Прийшовши до школи, ця любов буде тільки зростати: моє серце вже чує кожне ваше серденько, бо ми стаємо однією великою родиною! Ви скоро відчуєте тепло та підтримку ваших шкільних друзів та старших товаришів!
Я допоможу вам відкрити нові вміння, знання, навички, та ви зрозумієте, що кожен з вас може бути трошки чарівником, якому покориться багато наук та нових відкриттів!
Життя у нашому класі будуть завжди охороняти доброзичливі феї: дружба, взаємоповага та щира допомога.
Кожний з вас ніби особливий вогник, об’єднавши які разом ми створимо велике тепле сяйво, наш перший дружній клас! Вітаю вас, мої любі!
Успіхів вам у найяскравішій пригоді життя!





День захисту дітей

Щасливе дитинство
Яке воно щасливе дитинство?
Спитав у бабусі хлопчина.
Пізнавши колись материнство,
Батьки враз забули про сина.
Пригорне старенька малого.
Розкаже про війни і холод.
Тихенько без слова різкого
Втамує цікавості голод.
Щасливе дитинство
спокійне Без лайки,
без бійки, без горя.
У ньому є сонце привітне,
Поїздка у табір до моря.
Є друзі, є книжка і школа,
Є мрії дитячі наївні.
Є рідні обличчя довкола,
Дарунки у свята чарівні.
Повір воно в тебе щасливе,
Ти маєш можливість радіти.
Хоч може колись полохливе,
У власті твоїй, все змінити.
                        Любов Чернуха



















Шануй батька свого, матір свою...

    Мати і батько... найближчі й найрідніші люди для кожного з нас. Гкільки ночей недосипає мати, доглядаючи свою дитину, скільки сил прикладає батько, щоб забезпечити дітей, сім'ю всім необхідним. Тому сьогод-щішня наша розмова з вами буде саме про них, про батька і матір. «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Ці слова Іпдомі всім нам, адже це одна із десяти Божих Заповідей, які ми повинні добре знати і свято виконувати.

   Ніколи не стане великою, благородною людиною той, хто ще змалечку нр вмів бути хорошим сином, ніжною, доброю донькою. Подумайте, як багато зробила для вас мама, скільки безсонних ночей провела над вашим ліжком, коли ви були ще маленькими! Та й тепер їй багато доводиться працювати. Нона готова пожертвувати всім, тільки щоб добре було її дітям. А чи завжди ви цінуєте її любов? Пригадайте, скільки даремних хвилювань завдаєте їй, засидівшись в гостях чи гуляючи на вулиці, не повертаючись в обіцяний час додому. Коли б ви бачили, якою тривогою сповнюються тоді її очі, як насторожено прислухається вона до кожного кроку, ви завжди старалися б повернутися вчасно або як-небудь попередити її про ваше спізнення. Хіба вся її любов не варта такого маленького вияву уваги?
     У Новому Завіті Біблії сказано: «Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Будьте слухняними в усьому батькам, бо це Господові приємно!» 




Вечорниці жартівниці


     К.Д.Ушинський наголошував , «що на виховання істотно впливають характер національних особливостей народу, його побут, культура, історія».  Виховати у дітей інтерес та повагу до народних традицій – важливе завдання кожного  педагога. Реалізувати це завдання допомагає проведення насичених свят і розваг
                                                                                                    

  Саме з такою виховною метою  було проведено  спільну жартівливу розвагу « вечорниці-жартівниці»  з дошкільнятами та їх батьками, в процесі якої малята прилучалися до народного гумору, традицій організації дозвілля української молоді. Різні цікаві види  діяльності спонукали дітей до активної участі в них, в бажанні  якнайкраще співати, танцювати, декламувати , проявляючи  артистичні  та акторські здібності .Всіх переповнювали бурхливі емоції та радісні почуття причетності  до свого українського народу, його традицій та звичаїв , гордості за свою Батьківщину.