«Турбота
про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від
життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили»
В. О. Сухомлинський
Здоров’я дітей – одне з основних джерел
щастя, радості і повноцінного життя всього суспільства. В Національній доктрині
розвитку освіти України в XXI столітті
зазначається, що пріоритетним завданням cистеми освіти є навчання людини відповідальному ставленню до власного
здоров’я та здоров’я оточуючих. Здоров’я дитини, її соціально – психологічна
адаптація, нормальне зростання і розвиток багато в чому визначаються
середовищем, у якому вона живе. Для дитини таким середовищем є школа, оскільки
тут дитина проводить більшу частину часу.
Мета
сучасної школи – ретельна
підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання
знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здоров’я – найдорожчий дар,
яким наділяє людину природа, недарма в народі кажуть: « В здоровому тілі –
здоровий дух». У педагогіці існують різні визначення здоров’я та підходи до
його збереження та зміцнення. Згідно визначенню Всесвітньої організації охорони
здоров’я: « Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального
благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад.» «Мати гарне
здоров’я – це мати почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити із
задоволенням: « Я почуваю себе чудово! Я живу чудово!» - писав творець однієї з
популярних сьогодні систем оздоровлення Бречч. Відомо, що основна мета життя –
щастя. Але до нього веде одна дорога – міцне здоров’я. Здорова людина любить
життя, вона рідко буває нещасливою.
Діти приходять до школи не просто вчитися, а вчитися добре. І дуже
важливо з перших днів створити їм такі умови, щоб це яскраве бажання не згасло
назавжди. Успішне формування особистості школяра можливе лише на грунті його
позитивних емоцій Ніщо так не
властиве дитині, як потреба відчувати задоволення, радість від власної
діяльності, адже дитина не тільки дізнається про щось, засвоює матеріал, а й
переживає свою працю, висловлює глибоко особисте ставлення до того, що їй вдається
і не вдається.
Молодший
школяр дуже хоче добре вчитися. Саме вчителю дитина із безмежним довір’ям несе
слабкий і беззахисний вогник цього бажання. Його легко загасити необережним
різким словом чи байдужістю, але можна і необхідно, підтримати його горіння,
забезпечивши можливість у всій повноті пережити радість успіху. « Якщо дитина
не бачить успіхів у своїй праці, вогник прагнення до знань згасає, дитина
втрачає віру у свої сили, насторожується, наїжачується, відповідає зухвалістю на поради
й зауваження вчителя. Або гірше: почуття власної гідності в неї притупляється,
вона звикається з думкою, що ні до чого не здатна, - так писав
В.О.Сухомлинський. Така ж необхідність розуміння емоційних переживань учня і
недопустимість будь – яких негативних засобів впливу на неї стверджується і в
словах Ш. Амонашвілі: «Кожне спілкування дитини зі своїм педагогом має вселяти
в неї радість і оптимізм.»
Для забезпечення високих показників здоров’я
у школярів доцільно формувати культуру здоров’я як головну умову культурного і
духовного становлення особистості, а це можливо лише за умови раціональної
організації освітнього процесу. Діяльність педагога щодо збереження й зміцнення
здоров’я учнів лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною, якщо в
повній мірі професійно й творчо в єдиній системі реалізуються
здоров’язберігаючі технології.
Поняття «здоров’язберігаючі
технології» об’єднує у собі всі напрямки діяльності загальноосвітнього
навчального закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я.
Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:
·
Сприятливі умови навчання дитини у школі (
відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та
виховання).
·
Оптимальну організацію навчального процесу
(відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних
норм).
·
Повноцінний та організований руховий режим.
Аналіз
класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість відокремити
такі їх типи:
·
Здоров’язберігаючі – це технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та
праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного
процесу.
·
Оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я
учнів, підвищення потенціалу здоров’я.
·
Технології навчання здоров’ю
– гігієнічне навчання, формування життєвих навичок,
профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве
виховання.
·
Виховання культури здоров’я –
виховання в учнів особистих якостей, які сприяють збереженню та зміцненню
здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я, як цінність, посиленню мотивації на
ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте
здоров’я, здоров’я родини.
Сутність здоров’язберігаючих технологій
постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати
наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок
здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального
розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідальні
психолого – педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою
забезпечення успішної навчальної діяльності.
Знання
та застосування здоров’язберігаючих
технологій є важливою складовою
професійної компетентності сучасного педагога, який у тісному взаємозв’язку з
учнями, батьками, психологами, медичними працівниками спроможні створити
здоров’язберігаюче освітнє середовище, у якому кожен учасник зацікавлений у
збереженні й зміцненні здоров’я вихованців.
Принципи
навчання, що віддзеркалюють найважливіші потреби суспільства, відповідають
цілям здоров’язберігаючих освітніх технологій. Для досягнення їхньої мети
застосовуються такі групи засобів:
·
рухової спрямованості
(фізичні вправи, фізкультхвилинки, динамічні перерви, лікувальна фізкультура,
рухливі ігри);
·
оздоровчі сили природи
(сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапія, вітамінотерапія);
·
гігієнічні (виконання санітарно –
гігієнічних вимог, особиста та загальна гігієна, дотримання режимів дня, рухової активності, харчування.)
Систематичний вплив на організм та психіку
учнів може бути успішним лише за умови
доцільного використання методів здоров’язберігаючого впливу. У
здоров’язберігаючих освітніх технологіях застосовуються дві групи методів:
·
специфічні ( притаманні тільки процесу
педагогіки)
·
загально – педагогічні( застосовуються
в усіх випадках навчання та виховання).
Використання
методів і прийомів залежить від професійних здібностей учителя, його особистої
зацікавленості; від регіональних та місцевих умов. Тільки об’єднавши всі окремі
підходи в єдине ціле, можна створити оздоровчий освітній простір, де будуть
реалізовані ідеї здоров’язберігаючої педагогіки.
Мета
всіх здоров’язберігаючих освітніх технологій – сформувати в
учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх
використовувати отримані знання у повсякденному житті.
Здоров’язберігаючі
технології дозволяють:
-
сформувати соціальну зрілість
випускника;
-
забезпечити можливість учням реалізувати
свій потенціал;
-
зберегти і підтримати фізіологічне
здоров’я учнів.
Педагогічними технологіями
здоров’язбереження є:
·
Організаційно – педагогічні (
визначають структуру навчального процесу, що сприяє запобіганню перевтоми,
гіподинамії).
·
Психолого – педагогічні ( пов’язані
з роботою вчителя на уроці і впливом на дітей протягом уроку).
·
Навчально – виховні технології (
включають програми, спрямовані на
мотивацію учнів до здорового способу життя, на попередження шкідливих звичок).
Основною метою психологічних технологій є:
·
Зміцнення психологічного здоров’я учнів;
·
Проведення психологічного розвантаження;
·
Групова психокорекція;
·
Індивідуальне психологічне
консультування;
·
Навчання прийомам психосаморегуляції;
·
Навчання стратегії і тактиці
міжособистісних відносин.
Приклади психологічних
технологій:
-
Психогімнастика (
Завданням психогімнастики є збереження психічного здоров’я, запобігання
емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток
кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань
побудовано на імітації певних почуттів та емоційних станах людини. Решта
передбачає відтворення певних дій та вчинків уявних героїв.)
-
уроки в природі ( У
природі В.О.Сухомлинський убачив одвічне джерело дитячого розуму, фантазії та
словесної творчості. Великий педагог прагнув, щоб яскраві образи рідної землі
живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення
вперше розкривалися не перед класною дошкою, а серед поля, на лузі, біля річки,
в гаю.)
-
арт – техніка (В
основі арт – техніки лежить творча діяльність, в першу чергу малювання. Творчий
розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він
допомагає виховати здорову особистість. За допомогою арт – техніки дитина має
можливість виразити свої переживання, почуття, відношення. Крім того творча
діяльність допомагає зняти напругу, сприяє підвищенню дитячої самооцінки,
впевненості у власних силах та розвиває творчі здібності. Головна ціль – це
духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації
школярів.)
-
Казкотерапія ( Це
психотерапія з вже існуючими казками та фантастичними героями. Вона допомагає
отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві
ситуації у «захищеному режимі» через казки. Також цей прийом допомагає дитині
зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички. Загальна ідея прийому
полягає в тому, що дитина бачить себе на місці головного героя, живе разом із
ним, вчиться на його помилках.)
-
Кольоротерапія( Це метод
зцілення кольором. Саме кольори не лише можуть поновлювати душевну рівновагу,
але вони є серйозним лікувальним фактором при численних психічних та фізичних
хворобах. На емоційному рівні для тонізації гніву використовують зелений або синій
колір, радості – червоний, щастя – жовтогарячий, тривоги – жовтий, суму –
білий, страху – чорний.)
-
музикотерапія ( В
музиці знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Музика знімає
стреси, стимулює роботу мозку, підвищує засвоєння, сприяє естетичному
вихованню. Звук – це енергія. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати
людські резерви. Музикотерапія – це спеціалізована форма психотерапії, яка
заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості
основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як
вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично – ритмічні ігри),
музикування на музикальних інструментах. Музикотерапія активно використовується
в корекції емоційних відхилень, страхів, рухових і мовних розладів, відхилень у
поведінці.)
-
ігрова терапія ( Роль
гри у молодшому шкільному віці полягає в тому, що у процесі ігрової діяльності
разом з розумовим розвитком здійснюється і формується естетичне, моральне
виховання. Виконуючи правила гри, учні привчаються зосереджуватися,
контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формується
дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.
Чим цікавіші ігрові події, які використовуються на уроках, тим непомітніше, але
ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отримані знання.
Існують багато ігор, які можна назвати терапевтичними. Такі ігри корисні для
будь – яких дітей, тому що вчать дружному спілкуванню, порозумінню, знижують
напруження та формують певні моральні принципи. Завдяки ігровій терапії дитина
привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення. Це
можуть бути найрізноманітніші ігри, а саме:сюжетно – рольові, комп’ютерні, ігри
– фантазії, рухливі ігри, розважальні, народні, дидактичні, розвиваючі та
багато інших.)
-
соціальна адаптація
-
психологічна диспансеризація: виявлення
дітей групи ризику
-
емоційний комфорт
-
сімейне консультування.
До інших здоров’язберігаючих технологій
належать:
·
фітотерапія
·
аромотерапія ( Щоб
зняти тривожність, використовують ефірні масла бергамоту та м’яти. Щоб зняти
почуття напруги – беруть масло герані, лаванди. Суміш масел сосни, м’яти,
лаванди вбиває мікроби, стафілокок. Стимулюючі ефірні масла – це грейпфрут та
розмарин. Суміш допоможе повністю відновлювати мікрофлору впродовж дня. Випалення ефірних масел знижує
концентрацію патогенних речовин, сприяє осіданню пилу. При вдиханні ефірні
масла діють антивірусно.)
·
фізіотерапія
·
вправи для очей
·
вправи – енергізатори.(
Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу. Призначення
енергізаторів на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери в класі,
відновлення енергії та посилення групової активності. Крім того вони дозволяють
учням виявити різні здібності – тілесно – кінетичні, візуально – просторові,
міжособистісного спілкування. Енергізатори корисні для послаблення
монотонності, збудження активності учнів й заохочення їх до подальшої праці.
Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна
фізкультхвилинка є енергізатором, оскільки енергізатор використовується не лише
для зняття втоми, але й для релаксації.)
Загалом процес
навчання в умовах здоров’язберігаючої педагогіки складається з трьох етапів,
які відрізняються один від одного як специфічними завданнями, так і
особливостями методики.
I етап початкового ознайомлення з
основними поняттями та уявленнями.
Мета цього етапу
– сформувати в учнів елементарні уявлення про основні поняття здорового способу
життя, досягти виконання елементарних правил здоров’язбереження, створити мотивацію на ведення здорового
способу життя.
II етап поглибленого вивчення.
Мета – сформувати
повноцінне розуміння основ здорового
способу життя.
Досягти
свідомого виконання елементарних правил збереження та зміцнення здоров’я,
сформувати практичні знання, уміння і навички, необхідні в повсякденному житті.
III етап - закріплення знань, умінь та навичок збереження
та зміцнення здоров’я та їх подальшого вдосконалення.
Мета –
сформувати навички збереження здоров’я у повсякденному житті. Досягти
стабільності та автоматизму при дотриманні правил збереження здоров’я,
забезпечити варіативне дотримання правил здорового способу життя залежно від
конкретних практичних умов.
Ефективність
формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до
здоров’язберігаючого навчального
процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного
здоров’я.
Основні вимоги до організації та
проведення уроків із використанням здоров’язберігаючих технологій:
·
Забезпечення відповідності навчальної
аудиторії санітарно – гігієнічним нормам (дотримання чистоти, оптимального
природного і штучного освітлення, мікроклімату).
·
Створення на уроках доброзичливої,
комфортної психологічної атмосфери, взаєморозуміння між школярами і вчителями,
що допомагає налагодити гармонійні стосунки з оточенням і самим собою. Така
обстановка сприяє формуванню позитивної мотиваційної діяльності.
Отже, створюються такі умови, щоб кожен учень повірив у свої сили,
можливості, отримав задоволення від інтелектуального напруження і перемоги над
собою. Доведено, що зазначені прийоми педагогічної діяльності формують у свідомості
школярів упевненість в успіху, запобігають стресам і створюють психологічний
комфорт.
На сучасному етапі зростає роль
учителя, оскільки від нього значною мірою залежить здоров’я підростаючого
покоління, а це в свою чергу залежить від того, наскільки здоров’язберігаючими
є освітні технології, які впроваджує педагог. Стрижнем усієї педагогічної
роботи є ставлення вчителя до збереження та зміцнення здоров’я у школярів і
формування у них позитивної мотивації щодо здорового способу життя. Саме від
вчителя залежить, чи впаде зерно турботи про своє здоров’я в душу дитини. І як
зробити так, щоб це зерно проросло та в
майбутньому дало щедрий врожай.
Немає коментарів:
Дописати коментар